Фонд домів прав людини провів обговорення ситуації з дотриманням прав людини в Україні

A+ A-

20 червня Фонд домів прав людини провів паралельний захід щодо ситуації з дотриманням прав людини в Україні у Раді ООН з прав людини в Женеві

20 червня Фонд домів прав людини провів паралельний захід у Раді ООН з прав людини в Женеві. У рамках заходу, спеціальний доповідач ООН Крістоф Хайнс та представники українського громадянського суспільства повідомили про різні аспекти ситуації з дотриманням прав людини в Україні через два роки після Євромайдану.

Крістоф Хайнс, спеціальний доповідач ООН з питань позасудових страт, страт без належного судового розгляду або довільних страт, розпочав захід із презентації своєї доповіді з докладним переліком результатів роботи його місії в Україні, проведеної у вересні 2015 року. Зокрема, місія досліджувала рівень захисту права на життя в Україні, а також заходи, що вживаються з метою запобігання вбивств і забезпечення підзвітності, справедливості та відшкодування збитків в таких випадках.

«У разі порушення права на життя, воно повинно бути належним чином розслідуване, а винні в ньому притягнуті до відповідальності», – наголосив Хайнс. «Правова система в Україні має прогалину в реалізації прав… На нашу думку, підзвітність не показала достатнього прогресу. Крім того, безкарність теж залишається проблемою».

Згідно останньої доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини щодо ситуації в Україні оприлюдненої в червні 2016 року, щонайменше 9 371 людина загинула та 21 532 людей отримали поранення з початку конфлікту на сході України в середині квітня 2014 року.

Звіт Спеціального доповідача висловлює стурбованість з приводу того, що Україна толерує існування політично мотивованих збройних формувань на своїй території, і стверджує, що бойовики діють в атмосфері безкарності в Україні.

Окрім Крістофа Хайнса, у заході взяли участь: Ольга Скрипник, Кримська правозахисна група; Маркіян Галабала, адвокат сімей Небесної Сотні; Тетяна Печончик, Центр інформації про права людини.

В останні роки ситуація в Україні була під впливом триваючого конфлікту в східному регіоні, безкарності за злочини, а також недоліків у процесі притягнення до відповідальності винних у вбивствах під час Євромайдану. Російська окупація Криму також здійснює помітний вплив на ситуацію з дотриманням прав людини в країні.

Більше ста людей загинуло внаслідок мирного протесту Євромайдану в Києві, що зіткнувся з вбивчим опором в лютому 2014 року.

Маркіян Галабала підкреслив, що буде важко домогтися справедливості для всіх жертв і їх представників.

 «Напади на протестувальникіа під час Євромайдану мали систематичний характер… Люди, винні в цих злочинах, втекли до Росії або Криму, в той час як докази були усунені або знищені… [Однак] деякі гучні кримінальні справи будуть доведені до суду до кінця 2016 року», – запевнив Галабала.

У квітні 2014 року, український уряд визнав юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо злочинів, скоєних під час Євромайдану.

«Окупація Криму є однією з найсерйозніших проблем в області прав людини, не тільки для України, але і для міжнародних організацій та міжнародної спільноти», – наголосила Ольга Скрипник.

Скрипник докладно розповіла про проблеми в Криму, зокрема, приховування та спотворення інформації з боку Росії: «Росія намагається поширити два основних міфи: «Крим завжди був російським» та «Крим добровільно увійшов до складу Росії». Але це неправда».

Скрипник розказала про політично мотивовані судові переслідування і утримання політичних в’язнів, нагадавши про «справу 26 лютого», в рамках якої було затримано кримських татар за участь в акціях протесту проти проведення незаконного референдуму в Криму, визнання Меджлісу (кримськотатарського парламенту) екстремістською організацією, а також «справу Хізб ут-Тахрір», в рамках якої було арештовано 14 мусульман за терористичну діяльність, незважаючи на відсутність доказів.

Скрипник наголосила на регулярних порушення права на свободу вираження та наміри Росії «залишити тільки підконтрольні їй ЗМІ в Криму». Вона також привернула увагу до швидкої мілітаризації суспільства в Криму і систематичної дискримінації неросійських громадян.

Голова Кримської правозахисної групи також сказала пару слів про українську владу: «Український уряд має важливе значення в цій ситуації. Він повинен підтримувати відносини з кримчанами, не слід ізолювати і здійснювати блокаду Криму. Уряд має надавати допомогу і підтримку незалежним міжнародним місіям з прав людини в Криму».

Тетяна Печончик говорила про Національну стратегію України у сфері прав людини та Національний план дій щодо її здійснення до 2020 року і закликала уряд вжити подальших кроків в цьому напрямку.

Печончик привітала ухвалення стратегії: «Це всеосяжний документ, в якому детально викладені чіткі показники та результати, які законопроекти повинні бути підготовлені, і які установи і міністри несуть відповідальність за підготовку».

Вона закликала українську владу включити положення про військові злочини і злочини проти людяності в національне законодавство, і висловила своє розчарування тим фактом, що Україна відклала ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду на три роки.

Вона висловила надію, що в Україні  буде створено Державне бюро розслідувань для боротьби зі злочинами, вчиненими старшими офіцерами і співробітниками правоохоронних органів, а також для розслідування випадків катувань. Тетяна Печончик також закликала Україну до реалізації принципів правосуддя перехідного періоду з ефективним кримінального переслідування та реабілітацією жертв. Вона також наголосила на необхідності документувати військові злочини і порушення міжнародного права в сфері прав людини, а також необхідності створення відповідної національної бази даних.

Україна в адвокаційній роботі Ради ООН з прав людини та мережі Домів прав людини

Рада ООН з прав людини обговорить і, ймовірно, ухвалить резолюцію по Україні протягом останнього тижня роботи 32-ї сесії Ради. Дебати заплановано на 29 червня. Представники мережі Домів прав людини будуть присутні під час обговорення і представлять свій звіт щодо резолюції.

Мережа Домів прав людини на 32-й сесії Ради ООН з прав людини

Представники мережі Домів прав людини будуть присутні на заходах всієї 32-ї сесії Ради ООН з прав людини, зокрема братимуть участь у дебатах та паралельних заходах, а також у більш неформальній адвокаційній роботі. Члени мережі Домів прав людини приєднаються до участі в роботі сесії у Женеві.