Як отримати компенсацію за зруйноване майно в зоні АТО / ООС

A+ A-

Згідно з даними Моніторингової місії ООН з прав людини, за п’ять років збройного конфлікту на Донбасі по обидва боки лінії зіткнення пошкоджено 50 тисяч будинків цивільного населення, а чиновники з підконтрольних уряду частин Луганської та Донецької областей кажуть, що на їхній території пошкодженими лишаються 20 тисяч житлових будинків. 

Президент України Володимир Зеленський під час поїздки до Канади на початку липня заявив іноземним партнерам, що на відновлення інфраструктури Донбасу після війни потрібно буде витратити понад 10 мільярдів євро. Проте досі тисячі людей, які покинули свої домівки п’ять років тому, не знають, як отримати компенсацію від держави за зруйноване майно, а деякі взагалі не чули про таку можливість. 

Центр прав людини ZMINA публікує інструкцію, яку підготували юристи Української Гельсінської спілки з прав людини, про те, як захистити своє право власності.

 

Пошкодження, руйнування чи знищення об’єктів нерухомості (будинків, квартир) унаслідок терористичних актів, а також майна, що в ній містилося, надає потерпілим право на отримання матеріальної компенсації за зруйноване майно в судовому порядку.

Через чинний інститут реєстрації місця проживання українці не помічають об’єктивних обмежень своїх прав та доступу до державних сервісів.

Такі дані випливають із загальнонаціонального опитування, яке проводилось впродовж серпня та вересня 2018 року. Дослідження замовив партнерський консорціум із Центру прав людини ZMINA, Аналітичного центру CEDOS та Українського незалежного центру політичних досліджень за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Соціологи опитали 7 731 громадянина України віком від 18 до 75 років в усіх областях, окрім окупованих територій. Це перше дослідження такого масштабу, що розкриває кількість людей, які живуть не за місцем реєстрації та їхні стосунки з цим інститутом. То що ж воно показало?

МОБІЛЬНІСТЬ УКРАЇНЦІВ

Не за місцем реєстрації в Україні проживає 3,3 млн дорослих. Умовно назвемо таку категорію громадян мобільними. Якщо врахувати дітей, переселенців, іноземців та громадян, які взагалі не мають місця реєстрації, то частка населення сягне 6,8 млн осіб. Дослідники звертають увагу, що сукупна кількість мобільних громадян дорівнює населенню кількох великих обласних центрів.

Більше десяти років проживають не за місцем реєстрації 15% українців, від п’яти до 10 років – 24%. Лише 32% таких людей живе в іншому населеному пункті, однак у межах області. 12% – в інших областях. Частка населення, яке зареєстроване за межами Київської області, але проживає в Києві, найбільша в Україні – щонайменше 31%.

85% українців сказали, що живуть не за місцем реєстрації через переїзд. Кожен десятий змінював реєстрацію цілеспрямовано, не переїжджаючи.

Дослідження соціологів показало більшу мобільність молоді, аніж громадян старшого віку. За словами дослідниці центру CEDOS Олександри Слободян, з кожним літом в Україні збільшується кількість молоді, яка після закінчення університету не реєструє нового місця проживання.