Заява Євромайдан SOS щодо переслідування в Росії проукраїнських активістів

A+ A-

Активісти висловлюють рішучий протест проти політики Кремля, спрямованої на придушення свободи вираження поглядів та свободи мирних зібрань у Росії

Ми як громадські активісти, правозахисники та просто небайдужі люди висловлюємо свій рішучий протест проти політики Кремля, спрямованої на придушення свободи вираження поглядів та свободи мирних зібрань у Росії – особливо в тих випадках, коли ці погляди або протест підтримують Україну або українців, що в той чи інший спосіб стали жертвою воєнної агресії Російської Федерації проти нашої країни.

Суворий 3-річний вирок, винесений місяць тому Басманним райсудом Москви щодо активіста Ільдара Дадіна є чи не найбільш показовим проявом такої політики російської вертикалі.

Нагадаємо, що 7 грудня 2015 року громадянин Росії Ільдар Дадін був засуджений за ст. 212.1 Кримінального кодексу Російської Федерації, що передбачає кримінальне покарання за три адміністративні порушення, пов’язані з порушенням правил проведення мітингів протягом півроку. Фактично Дадіна було покарано за мирний протест та намагання реалізувати свободу мирних зібрань та свободу вираження поглядів.

Але не тільки.

Існують чіткі ознаки того, що на суворість вироку, а, можливо, і на сам факт кримінального переслідування Дадіна вирішальним чином вплинула його проукраїнська безкомпромісно ліберальна позиція. Про це свідчать матеріали справи. І на стадії слідства, і в суді активно використовувалися відомості про політичну позицію Дадіна з “українського питання”, а також про відвідування Дадіним України. Хоча така інформація не має жодного відношення до суті обвинувачення, висунутого Дадіну.

Зокрема, звертаємо вашу увагу на наступні факти, які підтверджує захист активіста.

  1. У матеріалах справи ідеться про те, що Дадін нібито тричі виїздив до Києва “з метою одержання навичок протидії органам правопорядку” (“в целях получения навыков противодействия органам правопорядка”).
  2. Про візити Дадіна до Києва обвинувачення запитувало викликаних як свідків його друзів і знайомих.
  3. Слідство вказує, що Дадін встановив зв’язки з членами “Правого сектора”, грунтуючи свої підозри, судячи з усього, на знайденій у нього жартівливій “візитівці Яроша”. У матеріалах справи цей “документ” описаний як “візитка … з контактними даними народженого майданом Яроша Дмитра” (“визитная карточка… с контактными данными рожденного майданом Яроша Дмитрия”).
  4. Також у справі є відомості про квитки, які купував Дадін.
  5. У характеристиці Дадіна йдеться про те, що 20.04.2014 він був затриманий із символікою “Української хунти”, до якої зарахована футболка із зображенням головного героя повісті Миколи Гоголя – Тараса Бульби.
  6. На засіданні суду 2 грудня 2015 року прокурор клопотала про оголошення постів Дадіна в Facebook, які розповідали про його поїздки до Києва.
  7. Дані про те, що Дадін здійснював поїздки до Києва, потрапили навіть до тексту вироку.

Представники ініціативи Євромайдан SOS неодноразово спілкувалися з Дадіним під час Майдану. Взимку 2013-2014 рр. Ільдар перебував у Києві, серед активістів Самооборони (передусім, він надавав медичну допомогу пораненим, не здійснюючи жодних насильницьких дій). Його дієва підтримка Україні продовжилася і весною 2014-го. Уже повернувшись до Росії, він виходив на мирні акції протесту у відповідь на окупацію Росією Криму, воєнну агресію на Донбасі, незаконне ув’язнення громадян України, зокрема, Надії Савченко. У цей період він ще кілька разів приїздив до України. Під час одного з приїздів, у квітні 2014 року, він дав інтерв’ю нашій активістці, в якому детально розповів про мотивацію участі в Майдані, а також висловив підтримку Україні та свій розпач у зв’язку із тим, що вчорашні російські опозиціонери з азартом їдуть воювати “за Новоросію”.

Можемо впевнено стверджувати, що Ільдар Дадін – один із небагатьох справжніх лібералів у Російській Федерації, для якого неприйнятними є лицемірні позиції на кшталт “Так, Крим – український, але…”. “Крим – це Україна”, сказав би Дадін. І він говорив це – своїми одиночними пікетами, чудово усвідомлюючи, до яких наслідків може призвести його громадянська активність.

З огляду на це, ми закликаємо:

  1. Українське громадянське суспільство– висловлювати солідарність із тими громадянами Росії, які борються за ті самі цінності, за які ми виходили на Майдан, та виступають із проукраїнською позицією. Імовірність переслідування таких громадян із моменту висловлення ними підтримки на адресу України – зростає в рази, а їх позиція зрештою дорого їм обходиться. Ми маємо підтримувати таких людей: це полегшить їх непросте становище, прискорить поразку Кремля та нашу перемогу. 
  2. Світове співтовариство– використовувати будь-які нагоди для публічного засудження керівництва Росії у зв’язку з політикою придушення прав та свобод всередині країни, а також переслідування тих громадян, які дотримання цих прав і свобод продовжують вимагати, зокрема, тих, які публічно виступають проти агресивної політики Кремля щодо України.
  3. Міністерство закордонних справ України– публічно відреагувати на факти переслідування в Росії тих громадян, що висловлюють проукраїнську позицію. Сигнали підтримки таких людей з боку України, не лише громадянського суспільства, а й представників держави, є надзвичайно важливим, попри, можливо, відсутність формальних підстав для офіційної реакції.