Заява правозахисних організацій щодо неприпустимості ксенофобного насильства

A+ A-

Правозахисники вимагають ефективного розслідування погрому ромського табору на Лисій Горі

21 квітня 2018 року члени ультраправої організації “С14” зруйнували ромське поселення на Лисій горі – історичній місцевості в Голосіївському районі міста Києва. Відповідно до матеріалів відеозапису, який згодом оприлюднили ЗМІ, спалення табору супроводжувалося насильством стосовно його мешканців. Нападники, зокрема, закидували їх камінням та використовували газові балончики. 

За фактом вчинених на Лисій Горі правопорушень, слідчий відділ Голосіївського управління поліції відкрив кримінальне провадження за ст. 161 (“Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії”) та ч. 2 ст. 296 (“Хуліганство”) Кримінального кодексу України.

Водночас правозахисні організації вже неодноразово вказували на проблему безкарності щодо осіб, які вчиняють подібні дії, та відсутності профілактики цих дій. Така практика більше не може лишатися толерованою. 

Ми вимагаємо ефективного розслідування погрому на Лисій Горі, за результатами якого винні особи мають бути притягнені до відповідальності. Ми також вимагаємо провести службову перевірку працівників поліції, які прибули на виклик вказаного дня і, як зазначили самі потерпілі, відмовилися надавати допомогу, а також переконували їх якнайшвидше погодитися з вимогами нападників. Цим правоохоронці залишили потерпілих (у т.ч. неповнолітніх) у небезпеці, ігнорували повідомлення про скоєння правопорушення, не припинили правопорушення, що почалося, і, таким чином, не виконали свої службові обов’язки, перевищили свої повноваження та зловжили службовим становищем. Мають бути розслідувані й оприлюднені причини таких дій співробітників поліції, а також вжито заходів для неможливості повторення ситуації у майбутньому.

На жаль, це не перший випадок, пов’язаний із насильницькими діями стосовно ромських громад у різних частинах України. Найвідоміший з подібних інцидентів за останні роки – погром і подальше насильницьке виселення з населеного пункту (яке мало ознаки етнічної чистки – масових дискримінаційних дій на ґрунті етнічної належності) ромської громади с. Лощинівка Ізмаїльського р-ну Одеської обл. у серпні 2016 р. – дотепер не розслідуваний, а до відповідальності ніхто не притягнений. Правозахисний порядок денний вимагає проведення розслідування подій у Лощинівці з притягненням винних до відповідальності. Те саме має бути вчинене щодо аналогічних подій меншого масштабу, про які останніми роками повідомляли громадські й міжнародні організації, а також ЗМІ (у м. Київ раніше, у м. Коростень Житомирської обл., у м. Черкаси, у м. Слов’янськ Донецької обл. та под.). 

Ми наголошуємо: українці дедалі частіше стають свідками інцидентів, коли праворадикальні групи чи парамілітарні формування декларують взяття на себе функцій держави із забезпечення громадського порядку, утім, не несучи жодної відповідальності за свої незаконні дії. Застосування цими формуваннями насильства щодо тих людей і груп, які не згодні із самопроголошеними “захисниками громадського порядку”, або ж на ґрунті етнічної належності жертв, залишаються безкарними. Це є надзвичайно небезпечною тенденцією втрати монополії держави на здійснення примусу та застосування сили, що призводить до зростання довільного використання насильства з легко передбачуваними наслідками.

У демократичній та правовій державі Україна, де людина є найвищою соціальною цінністю, а забезпечення її прав і свобод – основним обов’язком держави (ст. 3 Конституції України), регулярне та безкарне застосування ультраправими чи іншими групами насильства для порушення прав людей на свободу мирних зібрань, на особисту недоторканність, насильства на ґрунті етнічної або іншої ксенофобної ненависті є абсолютно неприпустимим і має бути припинене, а винні – притягнені до відповідальності.

 

Центр громадянських свобод

Проект “Без кордонів” / “No Borders”

Центр інформації про права людини

ХОФ “Громадська альтернатива”